У Дубовому в минулому столітті діяла колоритна церковна коляда

Різдво було і залишається чи не найшанованішим святом у нашому краї. Зберегло воно свою сакральність і серед дубівчан. Адже колядницькі гурти - і церковні, і народні - у різдвяні дні ходять від хати до хати, прославляючи народження Сина Божого. У кожній оселі колядникам радіють як малеча, так і дорослі.

У минулому столітті справжнім дивом та бажаним гостем у всіх оселях дубівчан була церковна коляда Св. Петро-Павлівського храму, яку ще у 1958 році заснував настоятель храму о. Яким Бабинець. Проіснував гурт до 80-х років, потім близько 15 років чоловіки не згуртовувалися - настала творча перерва. І тільки у 90-х роках коляда відновила свою діяльність. А зібрала колишній її склад тодішній директор будинку культури Василина Руснак. З ініціативи Василини Юріївни, гурт брав участь та перемагав у кущових, районних та обласних конкурсах на кращу коляду, також з цікавою інсценівкою навідувався до осель дубівчан. Одним з учасників цього культового колядницького гурту був Степан Ребар. Він радо поділився з нашим виданням архівними світлинами та розповів історію коляди, а також про те, які були у минулому традиції святкування народин Сина Божого.



Зі слів Степана Івановича,  засновником та тривалий час керівником церковної коляди був о.Яким Бабинець. Він сформував з прихожан храму колектив та написав унікальний на той час сценарій виступу. За зразок взяв вертепні сценки від християн Сербії та відкорегував під закарпатську коляду. В основу сюжету лягла біблійна розповідь про народження Сина Божого. Кожен з 10 учасників грав певного персонажа. Виступ був цікавим глядачам тим, що спів гурту переплітався з діалогами. Крім того, колядники наприкінці виступу виконували давні колядки. Зокрема, «Небо і земля», «Стала нам ся нині новина», «У Віфлеємі новина», «Нова радість стала» та інші. Тривав такий виступ близько 40 хвилин.



Колоритності коляді додавали й сценічні костюми. Їх для першого виступу о.Яким взяв в оренду від Закарпатського обласного театру. Згодом чоловіки пошили та змайстрували самотужки такі наряди.



Як пригадує Степан Ребар, церковна коляда вперше виступила перед прихожанами в храмі під час Всеношної літургії.

Це було велике дійство. У 1958 році на різдвяній святковій літургії у храмі вперше виступила церковна коляда. Їхня інсцинівка дуже вразила всіх, - розповідає чоловік.

Коляда відразу завоювала прихильність дубівчан, її з великим нетерпінням чекали у кожній оселі. І так з року в рік.

Склад коляди змінювався. Однак завжди її учасниками були чоловіки старшого віку, які володіли сильним та співучим голосом.



Долучився до церковної коляди у 1970-х роках й Степан Ребар. Він грав роль одного з трьох царів – царя арабських земель.

Це були цікаві та сповнені сакральності дні. Напередодні Різдва згуртовувалися, проводили репетиції, спілкувалися. Колядували спершу в церкві, а впродовж зимових свят у хатах дубівчан, - згадує Степан Іванович.

Заколядовані кошти чоловіки жертвували на потреби храму.

Проіснував гурт до 80-х років. З певних причин учасники коляди не збиралися близько 15 років. Натомість була створена нова церковна коляда, яка мала вже інший репертуар колядок та не ставила інсценівки.



Відновити колишню славу церковної коляди взялася у 1991 році тодішня директорка будинку культури Василина Руснак.

- Пригадую, що на початку 90-х років Василина Юріївна звернулася до мене з

проханням згуртувати учасників колишньої церковної коляди, аби відновити давні традиції, - розповідає Степан Ребар.

Тож на прохання Василини Руснак чоловіки знову згуртувалися та почали колядувати за старим сценарієм. Однак тепер це була не церковна, а благодійна коляда. Адже виручені кошти йшли на підтримку колишніх учасників гурту.

Частина сценічних костюмів збереглися з минулих років, а частину –  учасники заново шили. Зокрема, Степан Іванович власноруч змайстрував із металу шаблі, обладунки та корони  для царів.

Колоритний гурт славив народження  Сина Божого на святкових тематичних заходах, неодноразово брав участь та перемагав на кущових, районних та обласних конкурсах на кращу коляду.



Проіснував він близько 10 років. Згодом його репертуар перейняли молоді дубівчани, що виступали на базі будинку культури. Їм також передали сценічні костюми, які й сьогодні зберігаються у закладі.

З ініціативи Василини Руснак, у Дубовому аж до 2010 року проводився фестиваль «Різдвяна коляда», участь у якому брали різновікові колядники селища.  А основною фішкою таких свят був виступ молодиків з програмою, яку унаслідували від колишнього церковного гурту.

Р.S.: Розповів Степан Іванович і про давні традиції святкування Різдва у Дубовому, які пам’ятає з дитинства.  

Різдво святкували з великою шаною та любов’ю. Ґаздині намагалися якомога краще нарядити оселю, наварити та спекти всіляких смаколиків. Особливим таїнством був Святвечір. На столі цього вечора були 12  пісних страв.

У Дубовому на Святвечір не прийнято було готувати кутю. Були страви з квасолі, бобів, грибів, стручків квасолі. Ставили на стіл капусту квашену, голубці, картоплю, паляниці та пироги, хліб, сіль, з напоїв – узвар та вино. А на десерт були яблука та горіхи, - пригадує чоловік.

Оскільки більшість дубівчан жили бідно, а значна   частина їхнього бюджету йшла на їжу,  то придбати додаткові атрибути Різдва не завжди вистачало грошей. Тож не у кожній хаті були ялинки.



- Зазвичай хвойне деревце наряджали у тих оселях, де жили заможні, бідний люд не мав за що придбати прикраси, - розповідає Степан Ребар.

А найбільше з дитячих років йому запам’яталися колядники, які ходили від хати до хати, прославляючи народини Ісуса. Вони були зодягнені в колоритні костюми та мали з собою вертеп. Для тодішніх дітей Різдво – це була казкова та чарівна пора, яку з великим нетерпінням чекали.

Хочеться вірити, що світлий та радісний дух  свята так же зачаровуватиме й наповнюватиме благодаттю й майбутнє покоління. Аби це справдилося, нам вже тепер треба робити все можливе, аби молодь шанувала традиції та намагалася їх збергти.


Л.БІЛАК для Tyachiv.com.ua


 




Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply