Солотвинська обласна алергологічна лікарня: півроку без пацієнтів та втрата бази відпочинку

Для медицини краю та країни, загалом, цей рік видався доволі складний. У роботу багатьох медичних закладів внесли свої корективи пандемія та медична реформа вторинної ланки. Значних змін зазнала й одна з унікальних лікарень на території області – обласна алергологічна лікарня, що у Солотвині. Керує закладом Леон Данко. З ним і говоримо про роботу медзакладу в умовах пандемії та про втілення медреформи.

Як зауважує Леон Леонович, обласна алергологічна лікарня є спеціалізованим медичним закладом, де лікуються дорослі та діти із різними хронічними захворюваннями легень: астматичний бронхіт, алергічний риніт, бронхіальна астма легкої та середньої важкості. На базі лікарні діють фізіотерапевтичне, дитяче, доросле та управлінське відділення. Зокрема,  фізіотерапевтичне відділення надає 12 видів процедур. Два пристрої забезпечують лікування ультразвуком. Є апарати УВЧ, ампліпульс, тубус-кварц, електрофорез, ІКВ та інші. Окремо функціонує інгаляційний кабінет, дві кімнати штучного мікроклімату, кімната функціональної діагностики, лабораторія, рентген-кабінет та алегродіагностики. Тут щорічно поправляють своє здоров’я кілька сотень недужих з усієї області.



Однак цьогоріч не всі пацієнти змогли отримати необхідне лікування – через карантин з середини березня до кінця вересня заклад не приймав хворих.

Спеціалізовані лікарні такі, як КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради,  на час карантину не проводили лікування пацієнтів. Тому заклад функціонував, однак без прийому недужих за путівками, - розповів головний лікар.

Та все ж на час карантину лікарня не пустувала. З огляду на те, що заклад мав вільні місця, то за рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, ще на початку пандемії лікарня була подана як об’єкт обсервації та ізоляції.

І лише тиждень тому, коли Тячівщина опинилася у «жовтій» епідеміологічній зоні, оздоровниця знову почала проводити лікування недужих.

28 вересня відбувся заїзд пацієнтів, які отримали путівки ще перед впровадженням карантину в країні. Це 16 дорослих осіб та 5 дітей. Однак, окрім путівки та електронного направлення від пульмонолога чи педіатра, ці пацієнти мали мати негативний ІФА-тест чи ПЛР-тест, - розповів Леон Леонович.

Загалом же, у лікарні є 25 ліжок дитячих, 35 дорослих. Загальна тривалість перебування хворих в оздоровниці, які мають путівки, складає 12 днів. Наступний заїзд пацієнтів вже очікують на 12 жовтня, однак до тих пір, поки пандемія не скінчиться, хворі, які приїздять до лікарні, мають мати негативний тест на коронавірус.

Деякі корективи у роботі закладу внесла й медична реформа. Як зауважив Леон Данко, відповідно до реформи, заклад став комунальним некомерційним підприємством «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, а з НСЗУ було укладено договір на отримання пакету послуг «Стаціонарне лікування дорослих та дітей без хірургічного втручання», який почав діяти з 1 квітня.

-Відтак, це дало можливість зберегти всі наявні ліжкомісця у лікарні. Однак відбулася певна оптимізація чисельності штату - з 98 посад довелось залишити тільки 72. Та все ж жодну людину не було звільнено, - зауважив Леон Данко.

 Та це не єдині зміни. Як зауважує Леон Леонович, цьогоріч заклад втратив базу відпочинку на території солоних озер, яка була створена профспілковою організацією. Щоб підписати договір з НСЗУ та приєднатись до реформи, лікарня змінила свій юридичний статус -  з комунального закладу перетворився на комунальне некомерційне підприємство. Коли проходила ця процедура, то корпуси було передано новоствореному КНП, а ось базу відпочинку профспілковій організації так і не передано. Нині там хазяйнує приватний підприємець, якому було здано будівлі бази в оренду. Він перешкоджає доступу пацієнтів та працівників оздоровниці  на територію комплексу.

Леон Леонович каже, що прагне повернути базу відпочинку лікарні. Адже це був єдиний соціальний об’єкт на території солоних озер, де оздоровчі водні процедури мали можливість проходити безкоштовно пацієнти, працівники лікарні чи пільгові категорії громадян та малозабезпечені особи, а за символічну плату (20 грн.) – всі бажаючі. І попри такі невисокі розцінки, база відпочинку за сезон поповнювала бюджет закладу на 350 тис грн.

І хоч нинішній стан лікарні не з найкращих, та все ж головлікар переконує, що буде робити все можливе, аби заклад процвітав та розвивався. Адже тут налагоджені алгоритми лікування хворих, є кваліфіковані фахівці, тож потреба у лікарні є немала.


Л.Білак для Tyachiv.com.ua





Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply