Спомин про першу вчительку Віру Русин з Дубового (ФОТО)

Мої однокласники в цьому році відзначають свої 70-річні ювілеї. Від імені багатьох із них хочу згадати нашу першу вчительку – Русин Віру Корніївну.

1 вересня 1957 року у Вітернянській школі ми познайомилися із Вірою Корніївною, яка стала нам другою мамою. Добра, привітна, завжди усміхнена, вона повела нас у світ знань. У той час ми не були схожі на сучасних першачків. Бідно одягнені – більшість була в постолах і вуйошах, з тайстринами замість портфелів, у яких були заляпані чорнилом зошити і книжки, бо чорнильниці ми носили з собою і писали дерев’яними ручками з пером, яке вічно ламалося і шкрябало. Віра Корніївна брала кожного з нас за руку, часто немиту, вела по лініях, межу яких ми переходили, вчила букви і цифри, які важко засвоювались. Замість наочності у тайстринах були зв’язані палички, які слугували нам унаочненням. Віра Корніївна була до нас терплячою, ніколи не підвищувала голосу, старалась прищепити нам любов до книги, вчила поваги до старших, елементарних правил поведінки, дружби і поваги один до одного, давала частинку свого тепла, не ділила на бідних і багатих, бо таких і не було, і всі ми були її дітьми, за яких вона хвилювалася і завжди переживала. У нашому класі було 40 учнів – із Баржан, Вітерної, Пасічної. Ніхто не водив нас до школи, хіба що старші брати і сестри, адже більшість була з багатодітних дітей: 5 – 10 дітей було звичайним явищем.



Віра Корніївна була для нас зразком, хотілося бути схожими на неї. В платті в клітинку, зі скромною зачіскою, добра і привітна, з якимось приємним ароматом - вона спонукала нас до навчань. І після закінчення школи завжди цікавилась долею своїх учнів.

Віра Корніївна народилася в далекому місті Кувандик Оренбурзької області. В Закарпаття приїхала в серпні 1945 року після закінчення Вовчанського педучилища Харківської області - як молодий спеціаліст разом з іншими вчительками. Їхала ненадовго, та залишилась на все життя. Перше місце роботи в Закарпатській області – школа в с. Широкий Луг, яке в той час (до 1946 року) називалося Сейлешні Лонка. Тут зустріла свого коханого Василя Русина, одружилася, народила дітей; віддала школі своє життя, за що нагороджена медаллю «Ветеран праці» та «Відмінник народної освіти УРСР».

Серед випускників Віри Корніївни багато педагогів, медичних працівників, інженерів, кулінарів, людей різних професій, та головне – добропорядних громадян. Це і Головчук Василина, Бережник Михайло, Денисенко Ірина, Магула Володимир, Дудла Іван, Цубера Василь, Крегул Василина, Цубера Ганна, Рарич Людмила, Бедзир Світлана та багато інших.

Віра Корніївна разом з чоловіком виховали двох доньок – Надію і Ніну. Надія навчалась у м. Львів і там залишилась працювати, створила сім’ю. Ніна працює бібліотекарем в ЗМТ. Вищу освіту здобули внучки Віри Корніївни - Галина і Людмила, залишились працювати і створили сім’ї в Ужгороді; третя онука Світлана мешкає з родиною у Львові.



Тож зерна, посіяні Вами, Віро Корніївно, щедро проросли. З теплотою багато дубівчан, Ваших учнів, згадують Вас добрими словами, пам’ять про Вас у наших серцях залишилася на все життя.

Ваша учениця, педагог-пенсіонер
Василина Головчук-Декет.


П.С.: зі спогадів Віри Корніївни про школи у Дубовому:

З 1949/50 н.р. почала працювати в початковій школі, розташованій в присілку с. Дубове поблизу урочища Вітерна.

В 1949/50 н.р. в центрі Дубового працювала середня школа, яка розташовувалася в кількох приміщеннях; в присілках Н. Дубовець та Вітерна працювали початкові школи. Причому, Дубове-Вітернянська початкова школа розташовувалася в трьох приміщеннях, одне з яких (типове) було в центрі присілка Вітерна біля шосейної дороги, друге – в урочищі Забереж – у пристосованій під школу, точніне, під клас, сільській хатині, в кухні якої жила вдова з дітьми; третім приміщенням школи було приміщення колишнього монастиря і знаходилось у вузькій долині гірського потоку в урочищі Верхній Дубовець (Звур). Одне від одного шкільні приміщення були віддалені на декілька кілометрів.

На початку 50-их років Дубове-Вітернянська початкова школа стала неповною середньою.



На фото: 1.Зліва направо вчителі Дубове-Вітернянської восьмирічної школи:  Цубера Олена Марківна, Бережник Марія Миколаївна, Русин Віра Корніївна, Ребар Марія Іванівна, Людкевич Марія Іванівна, Талабірчук Марія Василівна; в центрі – чоловік і син Ребар Марії Іванівни: Микола Федорович і Сергій. 1976 рік.

Русин Віра Корніївна.

Випускний 4 «А» клас, 1961 рік, в нижньому ряду зліва направо четверта сидить автор допису Декет (Головчук) Василина Василівна.

Приміщення корпусу Вітернянської восьмирічки, тепер на цьому місці магазин «Олександра».








Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply