Вісімдесятилітній барбер з Дубового дає фору молодим майстрам (ФОТО)

Дубівчанин Михайло Мезей ось вже понад 60 років займається своєю улюбленою справою - стриже чоловіків. А ще він великий фанат футболу, свого часу був одним з кращих воротарів у районі, також тренував футбольну команду "Колос" та був арбітром футбольних матчів.

Попри свій поважний вік, а 4 вересня Михайлу Васильовичу виповнилося 80 років,  досі працює в перукарні. Майстер каже, що вже би й полишав заняття, та ніяк не може. А все тому, що має постійних клієнтів, які інших перукарів не визнають, і користуються тільки його послугами: чи то чуб підстригти, чи вуса підрівняти – йдуть до цирульника Мезея. Напередодні ювілею ми зустрілись з іменинником та розпитали  про його життєвий та професійний шлях.

Народився Михайло Мезей 4 вересня 1940 року в Дубовому в сім’ї будівельника Василя Мезея та кухарки Марії Дурунди. Він був другою дитиною у багатодітній родині, ще мав старшу сестру та двох молодших братів. Дитинство Михайла минало у післявоєнні роки, тож, як всі дубівчани,  жила сім’я скромно, вели сільське господарство, тримали худобу. Власне, на дітей було покладено обов’язок випасати та доглядати корів. І саме на полях, де випасалася худоба, проходили й перші футбольні матчі Михайлика та сусідських хлопчаків. Пан Михайло пригадує, що справжніх м’ячів вони не мали, тож майстрували їх з підручних матеріалів. У дитинстві проявився не тільки потяг до футболу, а й  до перукарського мистецтва. Пригадує чоловік, що якось нишком від дорослих взяв ножиці для стрижки овець та постриг ними молодшого брата Миколу. Це була не зовсім вдала спроба, бо зачіска вийшла не така ідеальна, як хотілося, не сподобалась вона й брату, однак це не зупинило хлопця надалі працювати над своїм хистом.

Навчався Михайло Мезей у місцевій школі,  закінчив тільки 7 класів. У 1959  році був призваний до радянської армії. І саме в армії розкрилися перукарські здібності юнака. Спочатку солдат Мезей просто стриг товаришів по службі, а згодом, пройшовши відповідні перукарські курси у м. Йошка?р-Ола? (Росія), став офіційним перукарем військового підрозділу.

Після трьох років армійського вишколу, у 1962 році повернувся Михайло до рідного Дубового. Невдовзі відкрив свою першу перукарню на залізничній станції. Окрім пана Мезея, у той час у селі був ще один цирульник Михайло Столец.

Спочатку між нами була певна ворожнеча та конкуренція, а згодом ми навіть працювали разом, бо ж робили спільну справу, - розповідає Михайло Васильович.

З тих пір Михайло Мезей є незмінним перукарем багатьох дубівчан. Хоч основна більшість клієнтів - це чоловіки, однак бувало, що й  жінкам стриг волосся.

За понад 60 років практики Михайлу Васильовичу довелося робити різні зачіски – від «полубокса» до «канадки». Пригадує, що був період, коли модними були зачіски «площадки», тож більшість клієнтів саме так і стриглись. У 80-х роках, у часи стиляг, популярні серед чоловіків були зачіски з довгим волоссям. Зараз же більшість його клієнтів  надають перевагу класичним стрижкам.

Паралельно з перукарською кар’єрою розвивав Михайло Мезей і футбольну. Так, у період з 1965 по 1970 роки грав за колгоспний ФК «Колос» та за сільську футбольну команду с. Ганичі, був одним з кращих воротарів у районі. А коли вже вік не дозволяв грати в футбол, то тренував рідну команду, також був арбітром на районних футбольних змаганнях.  Пригадує пан Михайло, що він з дитинства вболіває за ФК «Динамо» (Київ), і якось під час того, як був тренером ФК «Колос», йому  поталанило зустрітися з Йожефом Сабо, колишнім гравцем ФК «Динамо» (Київ). З футболістом вони швидко зайшли спільну мову та навіть випили закарпатського вина.

Добре  склалося у пана Михайла й особисте життя. Разом з дружиною Мариною народили та виховали доньок Світлану та Оксану, які подарували їм онуків Михайла та Дмитра.

До речі, пан Мезей започаткував цілу династію перукарів. Так, донька Світлана теж працює  перукарем, продовжує справу дідуся й внук Михайло. Ось вже майже 10 років Михайло Мезей разом з внуком Михайлом працюють у спільній перукарні. Чоловіки старшого та середнього віку – то клієнти  Михайла Васильовича, а молодь та діти – молодшого Михайла. У цій перукарні завжди панує особлива атмосфера: телевізор транслює футбольні матчі чи новини спорту, а на столику в кутку очікування лежать спортивні  газети. І це закономірно, адже футбол – це також спільне захоплення внука та дідуся. Так, внук Михайло не тільки продовжив професійну перукарську справу свого дідуся, а й  грає за дубівський футбольний клуб «Карпати».  

Окрім згаданих захоплень, має пан Мезей ще одну віддушину. Полюбляє проводити час на природі, подалі від гамірного селища. На околиці Дубового збудував дачу, на літній період туди виводить й корівку, а ще полюбляє Михайло Васильович й садівництвом займатися – прищеплює плодові дерева.

З нагоди славного ювілею щиро бажаємо Михайлу Мезею ще довгих років прожити в здоров’ї та натхненно займатись улюбленою справою – робити зачіски відданим клієнтам, прикрашаючи світ та створюючи позитивний настрій іншим. Адже Софі Лорен колись казала: «Зачіска впливає на те, як складається день, а в підсумку – і життя».















Л.Білак для Tyachiv.com.ua

 




Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply