Як у ХІХ столітті у Руському Полі розкопки проводили (ФОТО)

Історія Руського Поля завжди цікавила науковців та археологів, адже тут і справді чимало давніх таємничого і малодослідженого: версії та легенди про походження місцевої гори-піраміди Капуни, залишки аристократичних помість і навіть старий роп’яний колодязь.

Не секрет, що в радянські часи на території села проводились археологічні розкопки. Дослідники цікавились карпатськими курганами та городищем Капуна. Знаходили навіть римські старовинні монети.

Але археологічні дослідження проводились і раніше. Так, в угорському виданні «Архелогічний вісник» (Archaeologiai Ertesito) 1895 року мистецтвознавець, керівник Верхньоугорського музею в м.Кошіце 35-річний Йожеф Михалик публікує статтю про результати своїх розкопок у Руському Полі (Urmezo), які він проводив від імені угорського Національного музею.

Найперше, пише науковець, його зацікавила гора Капуна. Все тому, що місцеві мешканці розповідали багато легенд про пагорб (як і зараз).

«Люди розповідають, що в давнину десь поблизу був замок, а на горі – каплиця, – зазначає Йожеф Михалик у своїй статті. – Я  оглянув цей пагорб, а також провів на ньому пробні розкопки, але жодного сліду людської культури у ґрунті не знайшов».

Розчарувала музейника і місцевість під назвою Городище, де він збирався знайти залишки оборонних укріплень, але нічого путнього не знайшов.

Зате йому було відомо про курганний могильник з поховальними урнами, розташований на північний схід від села на безплідному пасовищі, який виявили за три роки до цього візиту місцевий поміщик Жігмонд Погань разом зі священиком Яношем Баліго. Погань стверджував, що відкопав один великий та кілька менших глиняних горщиків. Якийсь час вони лежали разом з усіляким мотлохом  у чиновника на горищі, звідки згодом зникли.

«Але на щастя, про ці знахідки мене попередила пані Погань – дружина Жігмондова брата Едена. Вже у 1891 я пробував розкопати один курган і навіть видобути з нього майже цілу урну з обвугленими кістьми. Відтак розповів про  пробні розкопки та накидав ескіз могильного поля у «Археологічному віснику» за 1892 рік. Завдяки моїм новим та вичерпним дослідженням від імені Національного Музею кожне захоронення було вивчене», – ділиться археолог.



У своїй звітній статті автор детально описує поле поховальних урн у Руському Полі та ілюструє розповідь малюнком-схемою. Складалося воно з 19 курганів висотою 30-60 см, насипаних із землі з сумішшю мілкого й крупного каменю. Всередину ставили один-два глиняні горщики-урни з останками спалених померлих, в одному з яких, імовірно, залишали  жертовну їжу – для «життя після смерті». Деякі керамічні горщики були з кришками. Жодних металевих предметів дослідник не виявив, хоча й знайшов сліди бронзової іржі на одній із посудин. В основному, горщики були виготовлені з глини вручну, але більші з них – з допомогою гончарного диска. В одному з них було знайдено глиняну частинку веретена, що вказувало на те, що тут похована жінка.

«Також я знайшов два фрагменти особливих глечиків – один з орнаментом у вигляді соснової шишки, на іншому – візерунок на горловині. Але це були частини домашнього начиння, а не урни», – стверджує Йожеф Михалик і робить підсумок: люди, які жили у цій місцевості сотні років тому, займались полюванням і риболовлею, а також сільським господарством, вміли користуватись гончарним диском. Померлих спалювали у вогні та ховали в урнах, що характерно для бронзової доби 3000-1200 рр. до н.е.

Наприкінці автор повідомляє, що один зі знайдених горщиків передав до Національного музею Угорщини. Також дякує за гостинність родині Погань та вчителю з Севлюша (Виноградова) Ендре Ністору, який допомагав у розкопках. 


Підготувала Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua


 










Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply