Коли Слово Боже лине з дитячих уст: у Калинах при Свято-Георгіївському храмі діє хор юнаків та дівчат (ФОТО)

Церковний спів несе особливу енергетику, він сповнений сакральності та духовної величі, а ще здатний надихнути, заспокоїти та наповнити життєдайною енергією віруючу людину. Особливо чарує слух, коли молебень у церкві звучить з дитячих уст, і не однієї дитини, а цілого хору. Адже діти, виконуючи церковні пісні, вкладають у них свої чисті душі та серця, надаючи літургії виняткового піднесення.

Одним з таких хорів є дитячий хор при Свято-Георгіївському  храмі, що у селі Калини. Заснували колектив майже 15 років тому отець Василій Довбнич та матушка Марія. А після смерті отця Василія деякий час опікувався хором  його син – отець Роман, який, на жаль, теж кілька років тому відійшов у вічність. До речі, нині справу батька та брата продовжує сьогоднішній настоятель храму – отець Іоанн.

З початку заснування хору займаються з дітьми регенти Тетяна Дикун та Світлана Кус.  Так, музичні дисципліни викладає Тетяна Іванівна, яка працює у Дубівській ДШМ викладачем по класу акордеон, а Світлана Іванівна вчить хористів Слову Божому. Спочатку хор складався з 25 учасників віком від 6 до 14 років. А нині колектив нараховує 33 юнаків та дівчат. Перші репетиції проходили у приміщенні церкви, а кілька років тому тренуватися у співі діти почали на фарі, яку звів о. Іоанн.

 З благословення отця Василія вперше до літургії у Свято-Георгіївському храмі дитячий хор  долучився 25 вересня 2005 року. І з тих пір щонеділі вони співають піснеспіви у церкві. Юні хористи виконують перший антифон «Благослови душу мою, Господи», «Святий Боже», «Многаліття», «33 Псалом», а кожну другу неділю – «Херувимську пісню», коли ж у храмі проводять святкові літургії, то діти виконують іменні пісні. У творчому доробку хористів є чимало й різноманітних колядок, щедрівок. Загалом, це понад 50 піснеспівів та 30 колядок.

Тож великий репертуар хору дає можливість створювати концертні програми, з якими діти  беруть  участь у різних  конкурсах та фестивалях. Так, колектив з Калин неодноразово брав участь у конкурсі колядок «Вертеп», що проходить у Тячеві.

Тетяна Іванівна розповідає, що днями її вихованці отримали запрошення взяти участь у Міжнародному конкурсі-фестивалі «Різдвяні зустрічі», що проходить 9-10 січня у Полтаві. Ця пропозиція дуже зацікавила хористів, тож мають намір  підготуватись і в наступному році виступити на полтавській сцені.

Для калинівської дітвори колядувати – одне з найцікавіших занять. З особливим піднесенням учасники хору зустрічають Різдво, коли, прославляючи народження Ісуса, несуть благу звістку людям. Вже традиційно хористи з насиченою різдвяною програмою навідуються до установ Калин та всього району, а також їздять до монастирів.  Найперше, після богослужіння у храмі колядують  у оселі священика о.Іоана, а вже потім їдуть до Хустської єпархії, де презентують свою музичну програму митрополиту Марку. Відтак, несуть благу звістку до монастирів району. Також традиційно на Старий Новий рік хористи виступають у Вознесенському жіночому монастирі с. Чумалево перед митрополитом Антонієм, який щороку приїздить до святині на Василя.

Здійснюючи різдвяну поїздку монастирями району, не забувають учасники хору навідатися й у Тереблю на могили своїх духовних наставників - отця Романа та отця Василія. Там діти віддають шану покійним, палять свічки та колядують.

Колектив веде і місіонерську діяльність – частину заколядованих дарунків завжди віддають вихованцям соціального центру «Парасолька», що у Тячеві, та колядують для них.  Здійснюють вони й пожертви на потреби храму, зокрема, на віншувальні кошти купують необхідне церковне начиння. А частину зароблених грошей хористи відкладають на поїздки до святих місць. Адже щорічно регенти разом з матушкою Марією організовують для діток паломництва по всій Україні. Зазвичай подорожують хористи комфортним автобусом, власником якого є місцевий мешканець Костянтин Куцин. Крім того, Костянтин Федорович організовує для діток проживання та харчування у монастирях.

Такі паломницькі поїздки надають можливість учасникам хору збагатитися духовно, познайомитися з різними співочими традиціями. А ще діти на практиці переконуються, що потрібно не тільки прагнути до музичного вдосконалення, але й виховувати в собі щире, глибоке, побожне ставлення до слухняності.

Крім того, це нагода для дітей побачити світ та відпочити. Так, майже кожного літа вони їздять на кілька днів до одного з монастирів на Одещині. Оскільки святиня знаходиться неподалік моря, то хористи після богослужіння у храмі проводять дозвілля на пляжі.

Тетяна Іванівна переконує, що всі досягнення хору – це спільна праця отця Іоанна, матушки Марії та дітей. Тільки докладаючи спільні зусилля, хор набув широкої популярності, зростає його виконавський рівень.

Якщо для регентів навчати дітей співу – це спосіб самовиразитись та можливість сіяти добро серед підростаючого покоління, то для хористів – це можливість  духовно збагатитись, а ще щирі дитячі молитви допомагають їм успішно реалізуватися у  житті. Адже як всі звичайні діти, юні хористи люблять не тільки співати, багато з них –  це талановиті учні, які  беруть участь (і перемагають) в олімпіадах, конкурсах чи спортивних змаганнях. Чимало колишніх хористів, які виросли на духовних цінностях, нині стали успішними студентами чи просто шанованими людьми, адже живуть за заповідями Божими. А головне, що дає дітям хор – це  можливість співом послужити Богу.

















Л.БІЛАК для Tyachiv.com.ua







Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply