«Ринкова» історія Тячева: як торгували в центрі закарпатського міста (ФОТО)

Тячів з давніх давен мав славу торгового містечка. Адже у грамоті короля Карла Роберта І 1329 року про надання привілеїв коронних містам Вишкову, Тячеву, Хусту та Довгому Полю, яка є першою документальною згадкою про місто, записано, що всі ці міста мають право проводити ярмарки.

Упродовж віків за Тячевом закріпилася слава торгового містечка.

Ось як описаний Тячів у довіднику 1799 року «Magyar Orszagnak Leirasa» («Опис Угорської держави», ІІІ): «Тячів. Tyakova. Місто в Марамороському комітаті. Належить до Королівської комори… Тут росте небагато пшениці та жита, але кукурудзи, вівса та ячменю є достатньо. У місті проводяться ярмарки, куди на закупи з’їжджається люд з усіх околиць».

Одним із перших документів, який регламентував ринкове право у місті, було «Повідомлення королівської канцелярії магістрату про розширення ринкового права  м.Тейче» від 22 квітня 1800 року (зберігається у Берегівському підрозділі Державного архіву Закарпатської області). Фрагмент документу можна побачити на фото нижче.
Згідно з цим повідомленням, були визначені дні для проведення щорічних та щотижневих ярмарків. Базарним днем була середа. 

У 1800 році ярмаркові дні були встановлені напередодні релігійних свят – у переддень Преображення, 18 серпня, та 20 вересня – напередодні Різдва Пресвятої Богородиці. Кожен торговець повинен був отримати «вашар цедулу» – дозвіл на торгівлю. До речі, крамарі, що прибували до міста з іншого берега Тиси, через переправу, сплачували лише половину плати за перевіз.



Місцем торгівлі була Торгова площа. Збереглися чимало давніх світлин із зображенням відомих в усіх околицях тячівських ярмарків.

Ярмаркова атмосфера Тячева неабияк надихала і бентежила уяву гостей, які описували свої враження у подорожніх нотатках. Ось як змальовує ярмаркову атмосферу Тячева та околиць угорський письменник, драматург і журналіст Шандор Броді, який у 1908 році приїхав у місто навідати відомого художника Шимона Голлоші:

«...Маленькі вікна гриміли, стукали: під нами відбувалася міграція. Білі голови сотень биків, притиснуті один до одного, їхні роги заплутані, живий клубок зупиняється на секунду, потім знову і знову проривається вперед, шалено ревучи, кричачи... Людей не було видно, лише ремні, батоги, знаряддя для управління великою рогатою худобою. Пізніше бачили перед вікном рух шапок з овчини... До стада незабаром приєднались коні – довгошерсті, худі, керовані недоуздком. Їх гнали п’ятеро селян і цигани, які ніколи не займались музикою. Йшли стада корів у супроводі жінок з сумними телятами, захриплими собаками. Була рання осінь, блискуче сонце, все світилося і палало у пилу впродовж цілої години, поки настав справжній ранок. Тоді на секунди зупинився рух тварин. Перед будинком ярмарок був у розпалі...»



Судячи з опису, автор зупинявся на нічліг у готелі «Корона», вікна якого виходили на торговицю.


Старі фотознімки розповідають про ще один тячівський базарний – гончарний, який проводили біля пам’ятника Лойошу Кошуту. Тут господарі могли придбати глиняне кухонне начиння для своїх домівок.



Наталя Маджара, спеціально для Tyachiv.com.ua




Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply