Скільки ж спроможних ОТГ сформується на Тячівщині?

Нещодавно Мінрегіон розробив проект Перспективного плану створення спроможних ОТГ Закарпатської області та надіслав його на ознайомлення до облдержадміністрації. Урядовий проект передбачає на Закарпатті 40 ОТГ з урахуванням існуючих. В Тячівському районі наразі існують дві ОТГ – Тячівська та Вільховецька. Окрім них, в межах району планується також створення Солотвинської, Дубівської та Усть-Чорнянської громад. Розробило Проект перспективного плану створення спроможних ОТГ Закарпатської області й управлінням містобудування та архітектури області. Так, наприкінці серпня цей Проект  був направлений Закарпатською ОДА до Закарпатської обласної ради для схвалення. Відповідно до нього, на Тячівщині планують створити 9 ОТГ: Буштинську, Вільховецьку, Дубівську, Нересницьку, Солотвинську, Тересвянську, Тячівську, Углянську, Усть-Чорнянську. Однак експерти не виключають нових пропозицій щодо створення додаткових ОТГ від місцевих рад.

Як же проходить процес децентралізації та добровільного об’єднання громад у районі, дізнавались у керівників органів місцевого самоврядування.

Якщо дві спроможні громади - Тячівська та Вільховецька – були створені ще на початку 2015 року, то впродовж останніх 4 років інші населені пункти так і не об’єдналися у громади. Однією з причин є те, що в області не було виконано норму щодо створення перспективного плану і  з боку керівництва області відбувалося гальмування децентралізації. Однак  деякі з органів місцевого самоврядування все ж робили спроби. 

Так, ще в 2015 році за крок до створення ОТГ були такі населені пункти, як: Усть-Чорна, Руська Мокра, Німецька Мокра та Лопухово. Потенційна Усть-Чорнянська ОТГ навіть отримала позитивний висновок від ОДА і вже давно могла перейти на прямі міжбюджетні відносини, але з того часу з тих чи інших причин депутати так і не прийняли рішення про подання документів до ЦВК.

А ось сільський голова Нересниці Василь Гасинець зазначає, що ще у 2015 році Нересницька сільська рада дала пропозицію органам місцевого самоврядування Новоселиці, Широкого Луга, та Тарасівки об’єднатися у ОТГ з центром у Нересниці. Однак згадані населені пункти не погодилися на об’єднання. Тож робота у цьому напрямку була зупинена. Зараз же, запевняє Василь Іванович, відновлювати роботу щодо створення ОТГ сільська влада не має наміру, адже Нересницька ОТГ внесена до проекту перспективного плану формування ОТГ, яку розробили у області. Відповідно до нього навколо Нересниці об’єднаються не тільки Новоселиця, Широкий Луг та Тарасівка, а і Терново. Відтак, сподіваються, що на сесії обласної ради перспективний план буде затверджено.

Очікують на рішення обласних депутатів й у Тересвянській селищній раді. Як зазначає селищний голова Василь Олексій, ще у 2015 році Тересвянська селищна рада планувала об’єднатися з селами Грушово, Крива, Бедевля та Біловарці. Однак ці населені пункти не виявили бажання об’єднуватися. Зараз же Тересвянська ОТГ, до якої мали б увійти Грушово, Крива, Бедевля та Біловарці, є у Проекті перспективного плану, який подала Закарпатська ОДА.  Однак, як стало відомо, Бедевля та Біловарці вирішили створити окрему ОТГ з центром у Бедевлі. Як розповідає сільський голова Бедевлі Іван Рішко, ще минулої суботи у селі відбулись громадські слухання, на яких було вирішено об’єднатися з селом Біловарці (відповідну пропозицію Бедевля отримала ще у 2015 році, коли децентралізація у країні тільки починалася). А вже у неділю на позачерговій сесії сільської ради депутати проголосували за об’єднання. На черзі - висновок  Закарпатської ОДА щодо об’єднання.

Іван Рішко зазначає, відповідно до Проекту перспективного плану, який розробило управління містобудування та архітектури області, Бедевля та Біловарці мали увійти до Тересвянської ОТГ, а згідно з проектом від Мінрегіону, ці села мали стати частиною Тячівської ОТГ.

Остаточна ж доля сіл буде вирішена на черговій сесії обласної ради.

Вирішили об’єднатись у ОТГ й сільські ради Углі та Великої Угольки. Як розповідає сільський голова Углі Валерій Феєр, ще у грудні минулого року було проведено громадські слухання щодо створення Углянської об’єднаної територіальної громади з центром в Углі, до якої мали увійти сільські ради Углі, Колодного, Кричева, та Великої Угольки. Тож  на сесії сільської ради було прийнято відповідне рішення й надіслано листи до органів місцевого самоврядування. Висловила своє бажання об’єднатися тільки Великоугольська сільська рада, решта сільських рад не відповіли на пропозицію. Відтак, було підготовлено необхідний пакет документів щодо створення Углянської ОТГ. Наразі  Углянська ОТГ очікує на позитивне рішення Закарпатської ОДА.

У 2015 році була за крок до формування спроможної громади й  Тереблянська ОТГ. Як зазначає сільський голова Чумалева Іван Лях, села Дулово, Кричево, Теребля, Колодне та Чумалево мали намір об’єднатися у ОТГ з центром у Тереблі. У населених пунктах були проведені відповідні громадські слухання, а сесіями сільських рад прийняті рішення. Однак перед подачею документів на позитивне рішення до Закарпатської ОДА Колоднянська сільська рада відмовилася від об’єднання. Відтак, процес формування громади було зупинено. Згодом згадані населені пункти, окрім Колодного, мали намір заново провести процес створення Тереблянської ОТГ, однак переговори між представниками органів місцевого самоврядування не увінчались успіхом. Іван Лях розповідає, що Чумалівська сільська рада розглядала також можливість об’єднатися з  населеними пунктами сусіднього Хустського району. Передбачалося, що Чумалево може стати частиною Драгівської ОТГ. Однак далі розмов справа не пішла.

А ось Буштинський селищний голова Іван Паш розповів, що за його ініціативи ще у 2016 році у селищі відбулись громадські слухання щодо питання об’єднання населених пунктів – Буштино, Новобарово, Вонігово – у територіальну громаду з центром у Буштині. Тоді громада дала згоду на створення ОТГ й питання було винесено на сесію селищної ради. Однак депутати не проголосували за таке об’єднання. Після цього робота селищної ради щодо створення ОТГ була припинена.

Намір об’єднати у спроможну громаду з центром у селищі Солотвино населені пункти, де компактно проживають етнічні румуни, Солотвинська селищна рада мала з самого початку прийняття закону про децентралізацію. Як розповідає заступник селищного голови Янош Кочерга, у 2015 році у селищні пройшли громадські слухання, а сесією селищної ради було прийнято рішення надіслати пропозиції щодо об’єднання населеним пунктам Нижня Апша, Глибокий Потік, Топчино, Грушово та двом селам Рахівського району - Середнє Водяне та Біла Церква. Позитивну ж відповідь тоді отримали тільки від Білоцерківської сільської ради. Після цього у роботі щодо формування ОТГ настали кілька років затишшя. І ось нещодавно на черговій сесії селищної ради питання об’єднання у територіальну громаду знову було запропоноване на обговорення депутатів. Відтак, сесією прийнято рішення надіслати населеним пунктам, з якими передбачено об’єднатися, окрім Грушова, відповідні пропозиції. Як зауважує Янош Яношович, поки що відповіді від жодної сільської ради не надійшло. Так чи інакше, створення Солотвинської ОТГ передбачено в обох Перспективних планах.

Ще одна громада, яка фігурує як у обласному проекті, так і в урядовому, є Дубівська ОТГ. Як розповідає селищний голова Василь Носа, ще у 2015 році було проведено громадські слухання та прийнято сесією селищної ради рішення щодо об’єднання у спроможну територіальну громаду з селами Красна, Калини та Ганичі, Лопухово, Руська та Німецька Мокра та селищем Усть-Чорна. Відтак, до органів місцевого самоврядування цих населених пунктів було надіслано відповідні пропозиції щодо об’єднання. Однак позитивну відповідь Дубівська селищна рада тоді отримала тільки від сіл Красна та Ганичі. Василь Михайлович зазначає, що створити Дубівську ОТГ мали намір і у 2017 році, тоді на одній з сесій було прийнято рішення про об’єднання з Краснянською сільською радою, однак подальших кроків щодо формування громади не було зроблено. Розгляд питання щодо створення спроможної ОТГ дубівчани планують вже у 2020 році.

Більшість сільських та селищних голів, з  якими ми розмовляли, зауважують, що планувати роботу з формування ОТГ зможуть тільки після того, як депутати обласної ради приймуть Перспективний план формування об’єднаних територіальних громад Закарпатської області.

Л.БІЛАК для Tyachiv.com.ua






Матеріали по темі:

0 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply