Тячівська майстриня створює пряничні різдвяні прикраси (ФОТО)

Тячівчанка Діана Шіллер, музичний керівник Тячівського ДНЗ №1, кілька років захоплюється пряничною випічкою.

Імбирно-медові вироби майстрині мають багатьох поціновувачів серед рідних та знайомих. Оригінальні пряничні шедеври від пані Діани можна побачити і на міських святкових виставках. Незадовго до новорічно-різдвяних свят ми розпитали кондитера про її хобі та попросили поділитися секретами приготування ароматних пряників, які можуть замінити звичні ялинкові прикраси і створити святкову атмосферу в оселі.

Майстриня опанувала пряничне мистецтво кілька років тому, адже трьох дітей завжди хотілося порадувати чимось смачненьким. Прянична випічка жінці вдавалася і подобалась своєю універсальністю.


«Якось перед Різдвом я вирішила зробити традиційні західні різдвяні символи – імбирних чоловічків-джинджерів, – розповідає Діана Шіллер. – З того все й почалося. Взялася вивчати цю справу глибше, передивилася кілька рецептів в інтернеті, додавала різні прянощі. Мені це вдавалося, а ще була підтримка, адже всі, хто куштував, – були задоволені».

Зараз тячівчанка створює не тільки імбирних чоловічків, а й різноманітні пряничні прикраси – ялинки, чобітки, рукавички, сніжинки, півників – символи 2017-го року, казкові хатки і різдвяні підсвічники.

«Новорічна тематика дуже цікава і різноманітна. Головне – щоби подобалося моїм поціновувачам», – стверджує пані Діана.  

Найретельніше треба попрацювати над створенням казкового будиночку. Тут є певні нюанси: вирізати форми з тіста треба на деко, бо якщо його туди переносити, воно деформується. Випечені стіни має «зійтись по швах». Стіни будиночка  «цементуються» білком.

«Але всі ці старання варті дитячого захоплення і радості, – каже кулінар. – Щоб створити казкову атмосферу вдома, всередині будиночка можна запалити свічку».

І все це, на думку майстрині, може зробити кожен, варто лише мати бажання і терпіння. Готувати ж цю смачну красу зовсім не важко.


«В інтернеті є багато варіантів  приготування тіста, кожен може обрати на свій смак. Але я використовую масло, а не спред, по можливості натуральний мед, борошно, цукор, яйця. Все це вимішується разом з прянощами до консистенції рідкої глини. Бажано, щоб тісто постояло ніч у холодильнику. Тоді пряники гарно виростуть. Щодо прянощів, то тут може бути багато варіантів. Кожен кондитер підбирає власний набір, який називається пряними духами. Я додаю бадьян, гвоздику, корицю, аніс, какао, обов’язково імбир – адже саме так з англійської перекладається назва пряничного чоловічка – «джинджер». І жодних хімічних домішок, єдине – порошок для печива», – радить пані Діана.

Декоруються пряники білковою глазуррю. Їй треба дати певний час для підсихання.


Кондитер розмальовує імбирних чоловічків у свій фірмовий спосіб, не копіюючи побачені в інтернеті фігурки. Але обов’язковими елементами у класичного джинджера мають бути орнамент на рукавах та припідняті брови. А далі – справа фантазії.

До речі, як зізнається співрозмовниця, від народження вона шульга, але перевчилася на праву руку. Та візерунки на пряниках малює таки лівою. 

«Можливо, під час цього процесу півкулі мозку приходять до гармонійного стану, й тоді я себе дуже добре почуваю. Іноді так захоплююсь, що не можу спинитись, – посміхається жінка. – Аромат прянощів теж діє позитивно і радує».


Готові пряники охайно упаковуються. Загалом, на виготовлення однієї партії може йти і два дні. Адже вільного часу бракує, а особливо зараз, перед новорічними ранками у дитсадку. А ще ж Діана Шіллер дає уроки гри на гітарі вихованцям соціального центру для молоді з особливими потребами «Парасолька».

Ще однією  цікавою властивістю пряника є те, що чим довше він зберігається, то кращого смаку набуває.

«Цього року зробила композицію для міської великодньої виставки. І одну пряничну «писанку» принесла додому для краси. Але через три місяці приїхав син-студент і вмовив її скуштувати. Спочатку ми побоювались: а раптом зачерствів? Та коли відламали шматочок, він виявився ніби свіжоспеченим», – розповідає кулінар.     


Смачні й корисні вироби смакують  не лише старшим дітям-студентам, а й рідним, друзям, колегам і знайомим пані Діани, які вже стали палкими шанувальниками пряникової смакоти.
 
Майстриня припускає, що, імовірно, кулінарний талант успадкувала від улюбленої бабусі:

«Коли почала займатись випічкою, померла моя бабуся Василинка. Вона мешкала в Дубовому і була вправною, працелюбною майстринею: пекла тістечка на весілля, робила лебедів із тіста, ткала доріжки на станку. Ніколи не сиділа без роботи, казала, що то ганьба. Після закінчення музучилища я навіть попросилась на роботу не до Тячева, а в Дубове, щоб бути ближче до неї, бо дуже її любила, – з теплотою згадує вона. – Іноді складається враження, що бабуся залишила мені у спадок свій талант».


Пані Діана теж охоче ділиться своїм умінням: дає майстер-класи для дітей на греко-католицькій фарі у Тячеві, та й молодший син Петрик – найперший помічник на кухні.

«Мені приємно, коли хтось має задоволення від моєї роботи, адже це і смачно, і гарно, і корисно, а ще заспокоює і відволікає від щоденних клопотів», – каже майстриня.


Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua

 
 



Матеріали по темі:

2 коментарів

Залиште Ваш коментар

Коментувати новину Cancel reply