Угорська преса кінця XIX – початку ХХ століття про Тячів: мистецька школа Голлоші, повені та землетруси (ФОТО)

На жаль, історичних джерел, які давали б уявлення про те, як і чим жили мешканці Тячева, скажімо, сто років тому і раніше, зовсім небагато.

До наших днів дійшли хіба угорські та чеські поштові листівки із зображенням вулиць, будівель та споруд міста, які можуть розповісти про тогочасний вигляд міста та установи, які існували в той час.

Нещодавно угорська цифрова бібліотека «Arcanum Digitheca», доступ до якої зазвичай  платний, на два дні порадувала відвідувачів вільним доступом.

Скориставшись цим, ми вирішили «погортати» оцифровані сторінки провідних періодичних видань другої половини XІX - початку ХХ століття у пошуках згадок про Тячів. І не марно, адже натрапили на кілька цікавих повідомлень про події, які відбувались у містечку над Тисою та околицях.

Повідомлення про Тячів у пресі сторічної давності найчастіше зустрічаються у зв’язку з надзвичайними ситуаціями, зокрема, потужними повенями, які не були рідкістю і мали катастрофічні наслідки. Ось повідомлення у виданні «Budapesti Hirlap» від 19 липня 1913 року про велику воду, від якої постраждав Мараморош і Тячів зокрема: «…У Тячівському районі, через короноване місто Тячів, текла вода висотою у два метри. Ця жахлива повінь за якихось шість годин знищила вулиці Тячева. Тячівцям завдано збитків на 2 мільйони…».

Далі – публікація у цьому ж виданні тижнем раніше: «Катастрофічна повінь повсюдно зруйнувала телеграфний та телефонний зв’язок. Поселення Бедевля, Тячів і Вишково повністю затоплені. Вода залила будинки. Населення розлючене. Шкода від повені у комітаті оцінюється у понад десять мільйонів…»

Є згадки не тільки про водні, а й про руйнівні вогняні стихії: «Вночі у Тячеві хазяйнував великий вогонь. 15 будинків та понад двадцять господарських будівель і досі тліють. Пожежна служба з Мараморош-Сігету спеціальним поїздом прибула на місце події і на ранок локалізувала вогонь», – повідомляє «Pesti Naplo» в номері за 26 травня 1910 року. 

Також у виданні «Pesti Naplo»  від 9 жовтня 1894 року йдеться про землетрус, який сколихнув Марамороський комітат. «У нашому виданні ми вже згадували про землетрус на Мараморощині. Сьогоднішні телеграми свідчать про те, що землетрус у Тячеві та околицях потужний. Кам’яна стіна похилилася», – таку новину читаємо  у віснику.

Трясло Тячів і у 1941 році. Ось як це описується на сторінках видання «Pesti Hirlap» від 15 травня: «Знову землетрус у Тячеві.  В четвер у Тячеві о 6 годині 13 хвилин повторювались сильні поштовхи землі. Без шкоди».

У кількох вісниках знаходимо повідомлення про жахливу аварію, яка сталася на тячівській залізничній станції, де чимало пасажирів зазнали травм.

Не обходилося й без кримінальної хроніки. Так, у травні 1912-го у газеті «Budapesti Hirlap» з’явилось повідомлення про розкриття загадкового вбивства, яке сталося у Дулові.  В селі хтось забив на смерть сокирою особу єврейської національності. Тоді жандарми з Углі прибули до Дулова і наказали мешканцям показати сокири. На одній вони помітили сліди крові. Господар будинку зізнався, що раніше сокиру брав до лісу його син, а потім поїхав на роботу в Румунію. Схопили 21-річного вбивцю на кордоні.  Згодом він зізнався у скоєному. Він думав, що у вбитого є американські гроші, але у кишені виявились лише копійки.

Окрім надзвичайних випадків, траплялись і повідомлення про буденні події – скажімо, ярмарки фруктів чи базар свійської худоби. До речі, плодові ярмарки у Тячеві були відомі далеко в Європі. Торговці з інших країн приїжджали за врожаєм до містечка. Ось замітка з видання «Boraszati Lapok» від 8 жовтня 1905 року: «Марамороська економічна спілка організувала у Тячеві плодовий ярмарок, який був відкритий у другій половині дня 1 жовтня. Відкрили його перед великою кількістю зацікавлених клієнтів депутат Ласло Нєгре та голова економічного союзу. Що стосується кількості учасників і якості продукції, то виставка вдалася на славу. Одна берлінська компанія купила у Тячеві на базарі 250 вагонів яблук, сплативши 500 тисяч корун».  Щоправда, варто зазначити, розміри тогочасних вагонів були меншими, ніж  зараз.

Є у тогочасній пресі і розлога стаття про відому в Європі школу живопису художника Шімона Голлоші, яка діяла у Тячеві (видання «Uj idok» за 1904 рік). Ось стислий переклад публікації:

«В одному з найдавніших тихих міст Мароморошу – Тячеві – митець Шімон Голлоші та його мюнхенські учні цьогоріч організували мистецьку колонію. Минулого року колонія була в Войдо-Гуньод, але цього року художник звернувся до префектури міста Тячів з проханням завітати зі своєю школою в місто. Тячів, як пишуть історики, – це цікаве місце.  З самого початку тут проживали німці – «teutoch», звідки й пішла назва Тячів. Але пізніше це місце перетворилось на корінне угорське поселення. Люди тут сумлінні, доброзичливі. Саме в цей Тячів поспішав Шімон Голлоші. Його план допоміг здійснити окружний констебль Мігаї Габор, який зайнявся цією справою і сприяв голосуванню тячівської громади за благодійний внесок в розмірі 400 корун. Також громада надала належну земельну ділянку для школи. Надзвичайно цікава міжнародна живописна колонія на чолі та під керівництвом іменитого митця працювала все літо у студії на свіжому повітрі, яка знаходилась у чотирьох дерев’яних будиночках на березі Тиси.

З сьомої години ранку поважні художники та художниці у високих капелюхах приходили до школи, де старі русинські та волоські селяни, єврейські діти та старенькі вже позували як моделі. Школа  тривала з травня по 1 жовтня. За цей час тут було написано дуже багато цікавих та дорогих картин. Широка публіка мала нагоду оцінити ці витвори мистецтва, коли у школу навідались барон Жігмонд Перені молодший з дружиною, які були великими поціновувачами мистецтва й літератури. З цієї нагоди констебль Мігаї Габор організував феєричне святкування, куди запросив всю інтелігенцію комітату. Автоколона з шістдесяти машин прямувала по берегах Тиси до школи живописців, де Шімон Голлоші зустрічав гостей. На стінах, сплетених із дубового гілля, красувались роботи живописців, які свідчили при високу майстерність художників. Митець вивісив дві свої роботи: одна з них – прекрасний пейзаж, а друга – відома картина «Марш Ракоці».


Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua













































Матеріали по темі:

6 коментарів

Залиште Ваш коментар
  • тарас попович - 07.12.2016 20:17:54 - 195.66.157.*** відповісти

    Пані Наталія, що пише угорська преса про знищення євреїв з Тячева і Тячівщзини, яких угорські фашисти, в роки другої світової війни, тисячами відправляли в газові камери ?

  • тарас попович - 04.12.2016 18:42:41 - 195.66.157.*** відповісти

    Є достовірні докази, коли племена угрів прийшли з зауралля в Європу. Чуть більше 1000 років тому.<br>Археологічні даніі свідчать про те, що задовго до їх приходу в нашому краї корінним населенням являються русини і їхні прадавні предки.<br>Чому перша назва Руського Поля була Криваве Поле ?<br>Угри занимали землі де проживали русини. Розширювали свої володіння і волохи (румуни).<br>На території села (на Толоці) відбулася битва між мадярами і румунами, які підтримували русинів.<br>Тоді перемогли мадяри і прибрали землі від Вишкова аж до Солотвина. В ліси і гори русини їх не<br>пустили. <br>Яскравий доказ цьому є теперішнє розселення румунів, угорців і русинів.

  • тарас попович - 04.12.2016 2:21:39 - 195.66.157.*** відповісти

    Справа в тому, що великий історик Н.Маджара всіляко вихваляє часи, коги Тячів був під владою угорських і чеських загарбників. Коли над нашими предками знущалися висококультурні тодішні угорці, румуни і чехи. Королвським містом Тячів був для феодалів і знаті, а не для простих, невільних мешканців міста, яких цінили нижче ніж скотину. Місцеві жителі бігали з сокирами, а пани були добрі і благородні. <br>Напишіть про голодні походи в Тячів. Чи про це тодішні журналюги не писали ? Тепер пишуть за панські гроші.

  • Тячівець - 03.12.2016 4:15:26 - 89.190.50.*** відповісти

    Пане адекватний Тарас Попович, та ( Знавець). Прошу прочитати УВАЖНО про що йде тут мова. За Тячів з кінця 19 та початку 20 століття. !!<br>Не треба всюди ліпити Карпатську Україну та Радянські часи. Це і без Вас багато хто знає (як добре при них було) нажаль аж до тепер.<br>Лічити чужі гроші теж не гарно. - (Знавці)<br>

  • тарас попович - 02.12.2016 17:27:15 - 195.66.157.*** відповісти

    І про радянські часи забуваєте. Навмисно забули. За це вам не платять. Лиш тоді Тячево процівіаало. Дуже і дуже багато в той період історїі було зроблено для Тячева і його мешканців. Не стану перелічувати. Розумні і адекватні люди це все бачать і сьогодні.

  • Знавець - 02.12.2016 5:02:22 - 37.73.229.*** відповісти

    Пані Наталія,не лутайте історію з журналістикою,чи ласі гроші Вась.Вась. з істинною!Називайте речі своїми іменами!Чому не пишете про події Карпатської України і про участь жителів району в ній?

Коментувати новину Cancel reply