Тячівські брати-міліціонери підмінили один одного на блокпостах у Артемівську (ФОТО)

Нещодавно з відрядження в зону АТО повернулись правоохоронці зведеного загону закарпатської міліції, які впродовж місяця несли бойове чергування у Артемівську.

До складу загону увійшли й п’ятеро правоохоронців з Тячівщини: заступник начальника райвідділу Олег  Терпак, начальник сектору інформаційно-аналітичного забезпечення Василь Тиводар, старший дільничний Віктор Немеш, інспектор чергової частини Руслан Мацола та начальник 3 сектору відділу техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ Науково дослідницького експертно-криміналістичого центру Олександр Молнар.

Про те, які завдання виконували тячівські міліціонери на сході країни та як минала їх служба, розповів заступник начальника райвідділу Олег Терпак.

Поїхати на схід країни Олег Терпак мав намір вже давно, відколи міліціонерів із Закарпаття почали відправляти у зону АТО. А спонукало його до цього бажання зупинити безлад, який панує на Донбасі, та не допустити проникнення ворожого війська до решти території  країні, й зокрема на Тячівщину.  Однак зумів поїхати на Донеччину тільки під час 17 ротації. 

У зону АТО  Закарпатські правоохоронці відправилися 11 вересня. У Артемівську їх зустрічали Гімном України у виконанні колег, яких вони  мали підмінити.  Проживали хлопці у гуртожитку місцевого педінституту. А під час службового виконання на блокпостах –  у вагончику. Олег розповідає, що здійсювали  добове вартування: одну добу чергували на блокпостах, іншу - відпочивали. Але якщо виникали якісь надзвичайні ситуації, виділялося всього десять хвилин на збір і повне екіпірування. І тоді виїжджали чи  підсилювали блокпости, допомагали артемівським колегам затримувати злочинців.

Тячівські правоохоронці почергово прилучалися до служби на трьох блокпостах, перебування на кожному з яких мало свою особливість. Олег Терпак зауважує, що доволі напруженими були дні, коли вартували на посту при в’їзді до Артемівська. За добу цей  прохід перетинали майже  5 тис. автомобілів. Кожен транспорт необхідно було обстежити і перевірити документи водіїв. На кожен такий огляд правоохоронці витрачали по 5 хв. Через при в’їзді до міста завжди формувались трикілометрові затори. 

-  Однак такі дії були вкрай необхідні, - каже Олег Васильович. - Адже основним  завданням  міліціонерів  було не допустити в місто прорив сепаратистів. Також у наші обов’язки входило перекриття  нелегального обігу зброї, наркотиків, фільтрація осіб, які могли би бути диверсантами, їх затримання з подальшою передачею до Артемівського міськвідділу міліції та штабу АТО.

Виконуючи свої прямі обов’язки на варті, міліціонери неодноразово затримували правопорушників. Виявлялося, що громадяни, які не дотримувались букви  закону, ще і  не мали при собі необхідних документів та намагались перетнути блокпост, перевозячи контрабанду.

Олег Терпак пригадує випадок зі своєї служби: жінка, водій автомобіля,  намагалась оминути міліцейських на великій швидкості. Вона не зупинилась навіть на вимогу й проїхала перший рубіж. А ще збила сторожову собаку Сніжка, який допомагав правоохоронцям нести службу. Коли ж горе-водія зупинили, то не виявили при ній документів, а сама затримана погрожувала правоохоронцям фізичною розправою. Порушницю було передано місцевій міліції.

Вистачало правопорушень й на інших блокпостах. Один з них знаходився неподалік села, що було підконтрольне ДНР. Через нього часто проходили жителі окупованих населених пунктів, намагались перетнути його й контрабандисти, перевозячи з Артемівська до підконтрольної сепаратистами території продукти без належних документів. А ще –  неподалік блокбази іноді  лунали  вибухи та стрільби.

– Стріляли та підривали снаряди сепаратисти, які періодично відкривали вогонь на  позиції наших військових. До речі, одна з груп українських бійців знаходилась неподалік нашого блокпоста. Військові прикривали наш пост, а ми стежили за тим, аби з ворожої території не проникнули диверсанти та спецтехніка, – розповідає Олег Терпак.

Силовикам нести службу на блокпості допомагали й добре навчені сторожові пси,  яких напередодні підібрали на вулиці. Вони були надійними нічними охоронцями, адже краще за нічні пристрої бачення могли визначити чужинця, що наближався.

Закарпатці також охороняли й стратегічно важливі об’єкти та стежили за порядком у місті. Так, під час рейду у Артемівську група силовиків, у складі якої був тячівський міліціонер Олександ Молнар, затримали сепаратиста, який ніби-то працював таксистом, а насправді «зливав» інформацію ворогові про місця розташування та кількість українських військових. Злочинця було передано тамтешній міліції. З ними, зауважує  Олег Терпак, закарпатські колеги тісно співпрацювали, вони обмінювались інформацією про правопорушників та передавали артемівським колегам затриманих.

Дружні стосунки склались у тячівських правоохоронців й з місцевим населенням. Олег Терпак зазначає, що це немала заслуга тих міліціонерів, які перебували у Артемівську під час попередніх ротацій. Адже містяни зрозуміли, що силові структури прагнуть допомогти їм й готові захищати цілісність України.

Тячівці часто ділились своїми продуктами з місцевими жителями. А ті, натомість, приносили їм свіжі овочі та фрукти з власних городів. Велику підтримку українській армії та правоохоронцям надавав артемівський лікар-стоматолог, який безкоштовно лікував силовиків та бійців. «А ще, - пригадує Олег Васильович, - він великий патріот: всі члени його родини спілкуються українською мовою, а на свята зодягаються у вишиванки.» 

Тепло прийняли тячівських правоохоронців не тільки місцеві мешканці, поталанило їм й з погодою. Хоч зазвичай жовтень на сході дощовий, однак за час перебування на сході України у наших силовиків було тільки два дощові дні, а загалом, інші дні були сухі й сонячні.

Відчували міліціонери й підтримку з тилу. Часто від рідних та колег отримували посилки з харчами та теплим одягом. На блокпости приїжджали до хлопців й волонтери, привозили сигарети та продукти.

- Ми вдячні людям доброї волі за їх турботу, бо часто ті речі, що отримували від них, могли передати військовим. Адже ті потребували їх більше за нас. – розповідає Олег.

За можливості правоохоронці спілкувались з рідними та колегами по телефону. Саме їх моральна підтримка й надавала сили вистояти під час службового виконання обов’язків у Артемівську.

- Моя родина, звісно ж, переживала за мене. Однак щоразу, спілкуючись по телефону, я їх заспокоював, що у мене все добре. Окрім моральної підтримки, моє рішення йти на підмогу артемівським правоохоронцям, у буквальному розумінні цього слова,  розділив й молодший брат Василь.– розказує міліціонер.

Саме брат  Василь Терпак, оперуповноважений кримінальної міліції в справах дітей Тячівського РВ УМВС, у складі чергового зведеного загону закарпатської міліції й підмінив Олега та його товаришів на блокпостах у Артемівську.

- Коли до Артемівська приїхав закарпатський загін правоохоронців, що мали замінити нас, то у його складі був й мій молодший брат. Однак для мене це не було несподіванкою, скоріш за все,  я відчув гордість за нього. Адже нам обом ще з дитинства мама прищепила любов до України та свого народу. Тим більше, що ми з братом однодумці й переконані, що боронити свою державу - це обов’язок кожного справжнього патріота, – розповідає Олег.

Наразі Василь Терпак вже третій тиждень несе службу у Артемівську. Як і його брат, намагається допомогти східним українцям вберігати край від недоброзичливців, підтримує порядок у їх місті й не забуває настанови батьків: чесно й справедливо слугувати своєму народу.










Л.Білак для Tyachiv.com.ua



Матеріали по темі:

1 коментарів

Залиште Ваш коментар
  • Карина - 10.11.2015 23:37:34 - 178.216.123.*** відповісти

    Вот уж действительно "золотое дно" блок пост Артемовское и не только направление ... озолотились там... там конкурс на место по 200 человек "бабло косить лопатой" ... теперь себе новые "хаты с евроремонтом поставят" и "тачки купят" только счастья не будет ... на слезах жителей Донбасса (детей, стариков, женщин ... к ним на блок постах из-за ерунды цепляются, а по ночам контрабанду "крышуют" вагонами и фурами идет товар и даже расценки есть ...) ... от бога не спрячешься с совестью на один останетесь ... вспомните как вы медленно (специально) пропускаете на блок-постах чтобы люди по 5-8 часов пешком в поле на ветру и без туалетов стояли .... вспомните как взятки вымагали ... времени много будет у вас на воспоминания ... и обязательно расскажите своим женам и матерям как вы там были и что вы там делали и перекреститесь обязательно, вы же им правду расскажите

Коментувати новину Cancel reply