Підприємці Тячівщині відновлюють мебелеве виробництво в краї: виготовляють меблі найвищої якості

Незважені кроки в реорганізації лісопереробної галузі Закарпаття наприкінці 1980-их — на початку 1990-их років призвели до повного руйнування меблевого виробництва в краї. Область назавжди розпрощалася з потужною мережею лісокомбінатів і деревообробних підприємств, на яких було зайнято близько 40 тисяч працівників.

На довгі роки закарпатці забули про те, що здатні виробляти у себе меблі, причому найвищої якості. Про те, що за ними колись стояли в черзі тисячі покупців, хіба що згадували.

Одним із найбільших підприємств галузі був тоді Тересвянський деревообробний комбінат, що в Тячівському районі. ДОК мав замкнений цикл виробництва. «З одного боку входив кругляк, а з протилежного — виходив готовий меблевий гарнітур», — стверджують тересвянці.

Тутешній ДОК забезпечував деревностружковою пресованою плитою інші підприємства галузі, відправляв її по області й країні. Щодня прохідну підприємства переступали 3,5 тисячі робітників і інженерів, яких доставляли звідусіль три десятки автобусів.

… До честі вчорашні працівників ДОКу, вони не змирилися з долею відставних «генералів». Взялися відроджувати втрачене: у Тересві, сусідніх селах Бедевля, Грушеве створювали малі приватні підприємства. Багато води спливло бурхливою рікою Тересва, перш ніж вчорашні «державні» робітники опанували секрети власного бізнесу, встановили зв’язки з постачальниками, засвоїли ази маркетингу.

Щоб не поступатися у конкуренції з закордонними виробниками, привозили з Румунії, Угорщини, Сербії, Боснії та Герцеговини високоякісні лаки, фурнітуру. Обзаводилися хоч і вживаними, проте цілком працездатними, з широким набором функцій верстатами.

На новій базі меблі виготовляють не з деревностружкової плити, а з масиву дерева. Вироби з нього міцніші, корисні для здоров’я. Натурпродукт.

З «білими» зарплатами

—   Мезеі, Мандзюк, Генці — хто в Тересві не знає цих прізвищ! — говорить заступник Тересвянського селищного голови Володимир Половка. — Кожен із цих підприємців починав з ліжок і стільців, а тепер виготовляє меблеві набори. У декотрих із них трудяться по десятку і більше робітників. Загалом у селищі меблями займаються близько тридцяти підприємців.

Точної кількості підприємців-меблевиків заступник сільського голови назвати не може, оскільки за видами діяльності в раді вони не реєструються. Однак про їхню ділову активність свідчить інший факт: понад три чверті території колишнього Тересвянського ДОКу нині — викуплена або в оренді. Від сплати земельного податку у селищну казну надходять чималі кошти, нині на рахунку в неї 4 мільйони гривень.

Один із найуспішніших меблевиків — Іван Мезеі. Він викупив землю для потреб власного бізнесу. Співпрацює з польськими інвесторами. А ось Василь Мандзюк придбав у власність приміщення колишнього сільського споживтовариства, землю ж орендує. Використовує найману робочу силу, і вже відчуває переваги своєї спеціалізації всередині галузі. Стільці, які виготовляє Василь Васильович із своїми підопічними, охоче закуповують Тернопільська, Волинська та інші області України.  За доступної ціни — до останнього часу продавав по 100-120 грн. — їхньою якістю покупці задоволені.

Очевидне досягнення місцевих меблевиків і у тому, що вони офіційно оформлюють своїх працівників, виплачуючи їм «білі» зарплати. У Тересві дедалі більше людей думають про майбутню пенсію та соціальні відрахування, і у цих питаннях на компроміси з працедавцями не йдуть.

У останні півроку досягнення тересвянців дещо девальвувалися, що пов’язано зі здорожчанням іноземної валюти. Нині багато з них вичікують, адже «стрибки» євро і долара стосовно гривні значно підвищили собівартість готових виробів. Для меблів, нагадаємо, використовуються імпортні складові, а чи знайдуться покупці на значно дорожчий товар — питання відкрите.

 Незмінний одержувач — закордон

На тячівській «Ламеллі» трудяться 240 робітників, на тересвянській «Майр-Хольцварен-Тересва» — вшестеро менше. Однак і там, і там досягнута повна завантаженість потужностей, працівники отримують у середньому по 4 і більше тисячі гривень зарплати.

Кожне з підпримств існує на виробничій карті району понад десятиліття, їхня продукція має постійний збут за кордоном. Їхні столи, лавиці, комоди, полиці, меблеві гарнітури закуповують Німеччина, Австрія, Словаччина.

—   Цьогоріч доведемо виробництво продукції до 350 тисяч євро на місяць, — сказав у розмові з кореспондентом керівник «Ламелли» Руслан Старовойт.— Гальмує розвиток підприємства відсутність у частини молоді бажання працювати. Допомогти у оволодінні фахом ми можемо, але якщо немає бажання...

На обидвох підприємствах — німецькі технології: зрощення деталей по довжині, склеювання по ширині, вирізуванння дефектів... Використовуються верстати з числовим програмним управлінням.

Тересвянці несуть і бойову вахту на сході України: з вересня минулого року їхній робітник Ігор Чорненький перебуває в зоні АТО, куди пішов добровольцем. Понад місяць перебуває в складі добровольчого терформування, готуючись до відправлення у зону бойових дій, і керівник підприємства Віталій Бенчак. Поки що він несе службу на одній із прикордонних застав на українсько-румунському кордоні.

—   Загалом від початку акції ЗСУ на Сході ми переказали українським воякам 40 тисяч гривень, — додає Віталій Васильович. — Нинішнє військове протистояння на Сході — це  наша українська лінія Маннергейма. Поки ми його не виграємо, то Росія, а точніше Путін від нас не відчепляться.

«Нам не вистачає карпатського бука!»

У тячівців і тересвянців думки сходяться і в тому, що законопроект про заборону вивезення лісу-кругляка з України — вимога часу. Виробникам гостро бракує цінної сировини — бука. Через відсутність цієї деревини на Закарпатті його привозять з-за меж області — з Івано-Франківщини, Чернівців, навіть із Рівного.

—   Як виробник, я підтримую такий проект, адже в нас є повний цикл переробки, — говорить Руслан Старовойт. — Оброблена деревина — це стабільні доходи підприємства, нові робочі місця. А вивозити кругляк — означає наступати на горло власній пісні.

Об’єднує керівників «флагманських» деревообробних підприємств Тячівщини схожість їхніх позицій щодо податку на додану вартість. У «Ламеллі» з лютого минулого року очікують на повернення близько 2 млн. грн. цього виду податку. «Коли ввозили нове обладнання, то не змогли навіть за взаємозаліком розмитнити. Скористалися кредитом банку», — додав Руслан Миколайович.

У «Майєр-Гольцварен-Тересві» теж «висить» чимала сума — близько 300 тисяч гривень. В Умовах нестабільності вітчизняної грошової одиниці це додає головного болю.

Турбує керівника з Тересви відсутність вільних коштів на придбання передових євротехнологій. Хоча… Тут можуть похвалитися потужними сушарками, суцільною механізацією виробничих процесів; велетенський котел, у якому спалюються відходи виробництва, дозволяє повністю обходитися без газу.

Таку можливість заощаджувати енергоресурси сповна використовують і на схожому підприємстві в Тячеві

Коментар

Т.в.о. голови Тячівської райдержадміністрації Василь Михайлович ЙОВДІЙ:

Виробництво меблів у нашому районі динамічно розвивається. З 9 промислових підприємств, які входять до основного кола лісопереробної галузі, переважна більшість займаються виготовленням меблевої продукції, виробництвом вузлів і деталей до меблів, а також паливних пелет. Обсяги реалізації їхньої продукції у 2014-му дорівнювали 75,3 млн. грн., зросли порівняно з попереднім роком на 57,6 відсотка. Поряд із «Ламеллою» і «Майр-Хольцварен-Тересвою», переробку деревини налагодили в себе «Успіх», «Бирть», «Валентина».

Тячівщина багата лісами, і тепер перед нами основне завдання — деревину не у круглому вигляді продавати, а шляхом її переробки створювати додану вартість. І для країни це вигідніше, бо від експорту надходитиме більше валюти, і регіонові користь. Напрацювання успішних підприємств галузі є беззаперечним надбанням для тих, хто теж обере цей шлях.



















Василь Бедзір, власний кореспондент газети Урядовий кур’єр



 

Матеріали по темі:

5 коментарів

Залиште Ваш коментар
  • іван - 16.01.2020 8:07:59 - 178.133.212.*** відповісти

    Маю 7 кубі яеенових і кленових досок. 5 см

  • Тарас Попович. - 15.04.2015 21:58:12 - 195.66.157.*** відповісти

    <br>Заборонили вивозити тоді, коли вивозити вже нема що.<br>За 10 років ліс новий не виросте і виробництво знищене за роки нашої тупої незалежності відновити не можливо.<br>Коли ми були залежні, то жили в процвітаючій державі, жили в сімї братських народів.<br>На лісову галузь і переробку деревини працювали спеціалісти і виробництво з усього Радянського Союзу.<br>На Україну тепер дивляться як на сировинний придаток і використовують її для свого збагачення капіталісти з США і Європи, а також як плацдарм для війни за природні богатства Росії.

  • Петро - 15.04.2015 16:42:25 - 109.81.211.*** відповісти

    Ти Тарасе вже мало піддостав всіх своєю тупостю, по перше Ти май далеко Тячева нігде не був а по друге ліс якщо і продавався то не за копійки а по тій ціні яка була присутня в Європі ( до речі словацький, румунський ліс продавався далеко по нижчим цінам як наш і від того збивав ціни нашим бізнесменам) но і по третє вивіз кругляка вже заборонений зовсім недавно , а могли заборонити його вивіз ще тоді коли Твій комуніст був міністром при Президенті Ющенкови

  • Сила Слова - 15.04.2015 15:07:55 - 91.211.68.*** відповісти

    Тарас Попович, твої тези вже не актуальні. Нещодавно ВР на 10 років заборонила вивіз необробленої деревини. Це сприятиме розвитку внутрішнього виробництва.

  • Тарас Попович. - 15.04.2015 13:54:45 - 195.66.157.*** відповісти

    <br>В незалежній Україні вирубують ліси і як сировину ( кругляк, брус, дошку ) відправляють, за безцінь, в країни Європи.<br><br>Україна стала сировинним придатком Заходу.<br>

Коментувати новину Cancel reply