Надіслати
НОВИНУ
 
7/16/2019    П:394 К:0
Нові горизонти ЗМТ: історія створення та становлення навчального закладу
Ось і добіг до фінішу буремний 2018/2019 навчальний рік, непростий у всіх відношеннях, рік ще одного перевалу в житті й діяльності єдиного на Тячівщині вищого навчального закладу 1-го рівня акредитації – Закарпатського машинобудівного технікуму. Час оглянутись на пройдений шлях і оглянути нові горизонти.
6 червня далекого вже 1978 року було підписано наказ міністра авіаційної промисловості СРСР про заснування Закарпатського машинобудівного технікуму у віддаленому гірському селищі Дубове. Підставою для створення такого навчального закладу у Західній Україні був дефіцит відповідних кадрів, а значить – необхідність готувати молодших спеціалістів у літакобудівній галузі у цьому регіоні.

Те, що вибір для місця розташування технікуму випав саме на Дубове, – не  випадковість, хоча директорові машинобудівного заводу, корінному дубівчанину Дмитрові Дмитровичу Подольському  довелося довго і вперто переконувати керівників різного рангу, від району до столиці, що навчальний заклад повинен функціонувати саме там, де знаходиться базове підприємство. Тобто, в Дубовому.



У стислі строки, практично за рік, було зведено і здано в експлуатацію перший навчальний корпус. А влітку 1978 року призначено директора, прийнято на роботу перших працівників, проведено вступні екзамени і здійснено  перший набір – 98 студентів на дві спеціальності: літакобудування та обробка металів.

Резонанс на Верховині був нечуваний. Хоч засоби масової інформації про цю подію не повідомляли, адже і завод, і, відповідно, технікум були засекречені через належність до оборонного комплексу, та звістка про новий навчальний заклад поширилась блискавично. Конкурс був великим, відбір – жорстким. Черги абітурієнтів та їх батьків у день початку прийому документів формувалися навіть не зранку, а опівночі, адже чверть місць відводилась відмінникам навчання без вступних випробувань. То були незабутні моменти.

Завирувало студентське життя. Шахістів згуртував навколо себе фанат цієї гри, викладач математики Степан Васильович Ковач, (що пропрацює в технікумі загалом 39 років), драмгурток організувала викладач-філолог  М. І. Пазинець, спортивними секціями заопікувалися І. І. Габор, Д. Д. Салей, М. М. Болдижар, технічною творчістю керували Л. В. Мадар, П. О. Степанюк, І. М. Качмар, С. М. Рацин, Є. В. Дубіч та ін.

1980 року став до ладу гуртожиток на 243 місць, зафункціонували їдальня й буфет, інші побутові приміщення.



А ще через два роки, у 1982, відбувся перший випуск денного та вечірнього відділень, на різні заводи СРСР було направлено 137 спеціалістів – техніків-технологів з обробки металів різанням та техніків-механіків з авіабудування. Наступного року в навчальних планах заповнені всі прогалини, введено предмети українська література, біологія, географія. Таким чином стали вивчатися всі навчальні дисципліни середньої школи.

Загалом за понад 40 років свого функціонування технікум підготував близько чотирьох тисяч молодших спеціалістів, понад 400 з них отримали дипломи з відзнаками, більше половини – продовжили навчання у різних вузах країни. Цікаво, що працюють наші випускники не тільки інженерами. Є серед них і радники в апараті Верховної Ради, і льотчики, учителі, успішні бізнесмени, відповідальні працівники у місцевих органах влади, дехто дослужився високих посад в міліції, армії, СБУ, МНС.

Технікум став добрим стартовим майданчиком для майбутнього облаштування життя-буття, кар’єрного зростання. І коли збираються з різних нагод колишні випускники, їм є що розповісти, пригадати.



За чотири десятиліття всякого було в житті такого складного організму, яким є технікум, що надає освітні послуги і за середню школу, і готує завтрашніх бакалаврів. Щоб організувати належне функціонування такого закладу, потрібні неабиякі таланти – організаційні, інтелектуальні, психологічні. А керівництво ЗМТ здійснювали такі непересічні особистості, як Рєпніков Л. І. (1978 – 1984), Балахчі І. І. (1984 – 1987), Гарга С. Й. (1987 – 1990), Степанюк П. О. (1990 – 1996), Сойма П. В. (1996 – 2005), Долгін В. М. (2005 – 2010). На жаль, більшість із них, за винятком Балахчі І. І. та Степанюка П. О., спостерігають за життям технікуму вже із кращих світів. А Долгін В. М. відійшов у засвіти, перебуваючи прямо на командирському мостику, коли до завершення п’ятирічного контракту лишалося півроку, так і не встигнувши потратити своєї першої пенсії. З 2010 року і по сьогодні директором технікуму є Горобець В. В.

За ці роки були злети будівельно-організаційної активності, а були й періоди, скажемо так, накопичення сил для майбутніх проривів. Але як би там не було, а ми вистояли у складні часи і вперто не здаємось сьогодні…  

1988 року стає до ладу друга секція навчального корпусу, 1991 року – соціально-побутовий корпус, трохи згодом – гараж.  Нині в технікумі діють 21 навчальний кабінет, майстерні, бібліотека, гуртожиток, актовий зал, спортзал, працюють шість циклових комісій, які об’єднують 34 педагогічних працівників, серед них 16 – спеціалісти вищої категорії, четверо – викладачі-методисти, троє – старші викладачі. Майже всі викладачі є розробниками навчальних програм, Носа М. І. та Швардак Т. М. мають свої публікації  у фахових часописах, ЗМІ або у вигляді окремих видань, Крупський О. І. і  Долгін В. М. свого часу залучались до розробки галузевих стандартів вищої освіти.

В 1999 році технікум отримав ліцензію на підготовку молодших спеціалістів за двома новими спеціальностями: «інженерія програмного забезпечення», «електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», а в 2009 році – за спеціальністю «будівництво та цивільна інженерія».

Технікум має угоди з Тернопільським технічним університетом імені І. Пулюя, Львівською політехнікою про навчання наших випускників за спеціальною програмою, тобто, їх там приймають на 3 курс і дуже задоволені якістю новоспечених молодших спеціалістів з Дубового.



Для багатьох колег технікум – не просто етап у житті, а практично – саме життя. По 41 рік у ЗМТ пропрацювали подружжя Степанюків – викладач Петро Олександрович і завідувачка бібліотекою Ніна Василівна, ще одна бібліотекарка Цубера В. І., лише на 3 роки менше за плечима викладача Хававчака А. В., з 1983 року трудяться тут Магула Л. М., Носа М. І. Більшу частину немалого педстажу  саме в цьому закладі мають  Носа Марія  Іванівна, Ухаль Ю. Ю., Горобець В. В., Чайка О. Ф., Курман С. В.,  Марущак А. В.,  Шеверя В. І., Шеверя Я. І.,    Бушма О. Ю., Ігнатишин Р. М., Лись О. В., Носа В. В., Людкевич Я. Я., поруч з якими готуються до майбутніх рекордів колишні випускники ЗМТ – Ціпіньо Ю. М., Венчур Т. А., Магула М. В., а також молоді Леспух Л. Ю., Канюка Г. І., Гришков В. М., Магей В. І.

Хочеться згадати теплим словом також тих, хто не дожив до цієї знаменної дати, упав на півдорозі, але залишився в пам’яті колег і вихованців. Це Мадар Л. В., Шак В. М., Перепелиця О. М., Пасіченко В. Р., Болдижар М. М., Сойма П. В., Долгін В. М., Венчур А. М., Ціпіньо М. І., Ігнатишин М. М.
Доброго слова заслуговують і ті непомітні на перший погляд працівники, що допомагають педагогам здійснювати навчально-виховний процес у повному обсязі – секретарі, лаборанти, бухгалтери, завгосп, сторожі, господарські робітники.

Звичайно,  не все в нас так веселково і безхмарно. Життя до старих задавнених проблем підкидає нових, які потребують креативних підходів до їх вирішення. Державне фінансування далеко не на належному рівні, гострою залишається проблема теплопостачання, дають знати про себе демографічна криза в державі і обвальне скорочення промислового виробництва в районі й області.

Але і в таких умовах нам удавалося розв’язувати складні питання ліцензування й акредитації (минулого року успішно пройшли акредитацію спеціальностей «Інженерія програмного забезпечення», «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Будівництво та цивільна інженерія», а перед цим – «Галузеве машинобудування»), збереження і розширення матеріальної бази, розробки навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін. З радістю й оптимізмом ми зустріли звістку про прийняття Верховною Радою і підписання президентом довгоочікуваного Закону України «Про фахову передвищу освіту», що вступає у дію 9.08.2019 року і який відкриває перед нами широкі перспективи. Зрештою, – удалося зберегти кістяк трудового колективу, що всупереч усьому працює і надіється вийти на нові горизонти.


Носа М. І., викладач                                            


Теги:
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
 
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi