Надіслати
НОВИНУ
 
02.09.2013    П:1170 К:0
Унікальний музей старожитностей можна відвідати у Біловарцях
Це село автомобілем можна проїхати за кілька хвилин. Так чинять більшість із тих, хто проїжджає дорогою вгору по ріці Тересва – до Нересниці, далі до Дубового чи Усть-Чорної. Але той, хто зупиниться у Біловарцях хоча б ненадовго, знайде тут купу цікавих речей.
У центрі – і самого села, і життя громади – школа. У ній понад чотири десятиліття діє музей старожитностей. Його при Біловарцівській загальноосвітній школі заснував колишній директор, нині пенсіонер Василь Мельник.

– Мій рід бере початок від козаків, які брали участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 років, – розповідає Василь Михайлович. – Тоді ціла тисяча найманих вояків не забажала повертатися додому, а з дозволу австрійської імператорки Марії-Терезії залишилися на землях Австрії. Відтак вона звеліла їм узятися до того діла, яким кожен займався у себе на батьківщині. Мої предки в царській Росії були торгівцями, тож почали торгувати. Возили ропу аж до Відня. У Біловарцях вони зініціювали і будівництво церкви.

Історик за фахом, Василь Михайлович давно зрозумів, які загрози технічний прогрес несе звичному способу життя верховинців, їхній історичній спадщині. Все те, чим споконвіку користувалося населення на берегах Тересви, мало-помалу відходило в небуття. Дерев’яні ступи, кам’яні жорна, ткацький і сільськогосподарський реманент, прядиво, вишивка, грубий одяг із коноплі і святковий вишитий – усе це замінювали собою механічні пристрої, двигуни, промисловий одяг і прикраси. Боротися з цим безглуздо, а от зберегти для поколінь – варто.

На заклик директора Мельника відгукнулися дорослі і малі. Музей «обріс» такою кількістю експонатів, якою у районі не похвалиться жоден: на збереженні – понад тисяча. Не раз, щоб заохотити селян здати для музею вартісну річ, його засновник платив своїми кровними. Здебільшого ж рятувати доводилося те, що могло б згоріти в полум’ї, викинуте безжальною до минулого рукою. Василь Михайлович розвивав музей усі роки свого директорування. А їх набралося ні багато ні мало – три з половиною десятиліття.

Тепер усі можуть потримати в руках давні орало, баталув, прялку, ознайомитися зі знаряддями, якими обробляли коноплі, ткали килими і покрівці, валили ліс. Деінде це майже не збереглося, бо там не виявилося захисників старожитностей.

Мрія наступниці Василя Мельника та продовжувачки його справи – доньки Світлани – зробити музей районним. Сільські депутати підшукали зручну ділянку, на яку планують перенести старовинну хижу. Вона обов’язково буде під драницями (гонтом) – традиційним покрівельним матеріалом верховинців. Тут і розмістять усе багатство, зібране ентузіастами. Навколо посадять квіти, які здавна росли в Біловарцях, і запрошуватимуть туристів, усіх допитливих.

 Василь БЕДЗІР, газета «Неділя»

Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
 
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi